Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2015 р. м. Київ К/800/44040/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014

у справі № 826/4492/14

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) „Київреклама"

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс

з обслуговування великих платників податків

про скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про зобов'язання зарахувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1620498 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, визнати протиправними та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №6868/10/28-10-25-17 від 31.03.2014 та Податкову вимогу №105-11 від 31.03.2014 про сплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності за березень 2014 року у розмірі 449956 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2014 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік №26199714 від 26.02.2014, в р.23 якої Позивачем самостійно визначено суму авансового внеску, з податку на прибуток, що підлягатиме сплаті щомісячно, в розмірі 449956 грн.

Позивач листом №196-29543/КР від 11.03.2014 звернувся до відповідача із проханням внести зміни до картки особового рахунку підприємства шляхом зарахування авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1620498 грн., в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності: за березень 2014 року у розмірі 449956 грн.; за квітень 2014 року у розмірі 449956 грн.; за травень 2014 року у розмірі 449956 грн.; за червень 2014 року у розмірі 270630 грн.

Станом на 11.03.2014 по особовому рахунку позивача по коду бюджетної класифікації 110200 "Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності" обліковується сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток при виплату дивідендів 1620498 грн., у тому числі авансовий внесок минулого податкового періоду 535500 грн., авансовий внесок, перерахований 19.02.2014 та становить 1084998 грн.

Листом №6687/10/28-10-20-4-20 від 27.03.2014 відповідач повідомив позивача про неможливість проведення перекиду надміру сплаченої суми з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності на сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, оскільки переплата в картці особового рахунку по платежу податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності менша ніж зазначена в листі.

31.03.2014 відповідачем прийнято Вимогу №105-11 (форм "Ю"), в якій зафіксовано суму податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 449956 грн., за авансові внески з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.

Відповідачем прийнято Рішення №6868/10 від 31.03.2014 про опис у податкову заставу майна позивача та податковим керуючим Пономаренком Ж.В. складено акт опису майна позивача № 9 від 31.03.2014 на суму 653333, 37 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач подавав до Центрального офісу відповідний лист, в якому просив провести перелік надмірно сплачених сум податку на прибуток при виплаті дивідендів в рахунок авансових платежів з податку на прибуток підприємства.

Позивач подав заяву із проханням внесення зміни до картки особового рахунку підприємства шляхом зарахування авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1620498 грн., в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.

Порядок оподаткування операцій особливого виду, в тому числі оподаткування дивідендів, визначається статтею 153 Податкового Кодексу України.

Так, згідно пп.153.3.1 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 нього Кодексу, чи ні.

За змістом пп.153.3.2 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Таким чином, сума визначеного платником податку на прибуток до сплати звітного податкового періоду зменшується на суму нарахованого таким платником податку авансового внеску з податку на прибуток у зв'язку із прийняттям рішення про виплату дивідендів.

Підпунктом 153.3.3 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи і комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим пунктом 156.1 статті 156 цього Кодексу.

Позивач у листі №196-2943/КР від 11.03.2014 вважає, що станом на 11.03.2014 сума переплати становить 1620498 грн. у тому числі 535500 грн. сума авансового внеску минулого податкового періоду, а відповідач повинен зарахувати дану суму у рахунок авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Відповідно до абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців.

Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Звітною річною декларацією за 2013 рік поданою 26.02.2014, позивачем самостійно сформована сума авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів, що має бути сплачена у звітному податковому періоді (рядок 20) та визначено суму авансових внесків, що підлягає сплаті щомісячно (рядок 23).

Тому, відповідач неправомірно відмовив позивачу у сплаті податкового зобов'язання шляхом перезарахування коштів, помилково посилаючись на сплив термінів п. 44.5 ПК України.

За правилами ч. 1 ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 у справі № 826/4492/14 задовольнити, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 у справі № 826/4492/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків зарахувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1620498 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, визнати протиправними та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №6868/10/28-10-25-17 від 31.03.2014 та Податкову вимогу №105-11 від 31.03.2014 про сплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності за березень 2014 року у розмірі 449956 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама" судові витрати у розмірі 10157, 72 грн. (десять тисяч сто п'ятдесят сім гривен, 72 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко